- ячмінь
- I [йачм’і/н']
-ме/н'у, ор. -ме/неим, мн. -меин'і/, -меин'і/ў (злак)II [йачм’і/н']-меин'а/, ор. -меине/м, мн. -меин'і/, -меин'і/ў (хвороба)
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
ячмінь
Смотреть что такое "ячмінь" в других словарях:
ячмінь — 1 іменник чоловічого роду злак ячмінь 2 іменник чоловічого роду хвороба … Орфографічний словник української мови
ЯЧМ — язык человек машина Источник: http://www.minsvyaz.ru/ new portal/site.shtml?id=2003 … Словарь сокращений и аббревиатур
ячмінець — 1 іменник чоловічого роду злак ячмінець 2 іменник чоловічого роду хвороба … Орфографічний словник української мови
ячмінка — іменник жіночого роду ячмінна солома розм … Орфографічний словник української мови
ячмінний — прикметник … Орфографічний словник української мови
ячмінець — I нцю/, ч. Зменш. пестл. до ячмінь I. II нця/, ч. Зменш. пестл. до ячмінь II … Український тлумачний словник
ячмінка — и, ж., розм. Ячмінна солома … Український тлумачний словник
ячмінний — а, е. Прикм. до ячмінь I. || Вигот. з ячменю (у 2 знач.). || Засіяний ячменем … Український тлумачний словник
ячмінниця — і, ж., зах. Ячмінна солома … Український тлумачний словник
ячмінь — I ме/ню, ч. 1) Злакова рослина, зерна якої використовують для виготовлення круп, борошна, на корм худобі, а також як сировину для пивоварної промисловості. 2) Зерно цієї рослини. II меня/, ч., мед. Гнійне гостре запалення волосяного мішечка вії… … Український тлумачний словник
